* * *
І Різдво без тебе — не Різдво.
І вечеря — зовсім не вечеря.
І терпкої ночі торжество
Поглинає туга невичерпна.
Й на моїх застуджених устах
Заіскрили зоряні крижинки.
Понад нами — все ще висота,
Поміж нами — вже ані стежинки.
І чекаю знову, як вина
Тиші, у якій крізь лихоліття
Наді мною раптом пролуна
Перша мить твого тисячоліття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139049
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.07.2009
автор: aleksgun