він був завжди хитрішим, в садочку і у школі,
свою вину на інших спокійно покладав.
як знав,що він сильніший-своїй корив всіх волі,
з сильнішими за себе-угоди укладав.
і з часом став мудрішим, жорстоким, невблаганним,
своє майно він множив, у інших відбира
себе багатством тішив і хоч не був коханим,
та молоду дружину, за гроші він придбав.
він міг собі дозволить усе чого хотілось,
він міг собі купити, усе, чого бажав.
лиш час він не вговорить,як сонце закотилось,
як долю упросити, коли твій час настав?
лежав у домовині, зхрестив на грудях руки,
ні друзів ні партнерів не бачив він тепер-
не плакала дражина, ані дітей, ні внуків,
він жив не так як всі, та як усі помер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137905
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.07.2009
автор: миш