Ой, гойдала мати
Ліжечко в кімнаті...
Сина колисала,
Йому примовляла:
"Ти рости, синочку,
Будеш гарним паном,
Будеш ти заможним
І розумним самим".
Так співала мати,
Тихо примовляла,
В ліжечко маленьке
Слізоньки роняла.
Ось, минули рочки,
Виріс вже синочок.
Треба йти навчатись,
Познань набиратись.
Відпускає мати
У велике місто
Сина нанизати
Життя у намисто.
"Ти навчайся, сину,
Вступиш в інститута,
Бери гроші, вийдеш
Поміж добрі люди".
Знайшлись "добрі" люди,
Уважні й ласкаві.
Як почули гроші,
Стали геть цікаві.
"Нащо тобі вчитись, -
То ж сенсу не має.
Ми лишень гуляєм,
Та й горя не знаєм".
Пішов хлопець гарний,
Покинув навчання,
Пив, гуляв до рання,
Ось і все кохання.
Йшов час. Люди "добрі"
Почали навчати:
Кайф ловити добре
Та без крил літати.
Повернувсь додому:
"Зустрічайте, мамо!"
(Подивіться, мамо,
На сина - наркомана)...
"Ой, що ж ти нарОбив,
Синочку, родимий!
Загубив, запрОдав
Дух ти свій невинний!"
"Відпустіть, матусю,
Піду я у люди.
Не тримайте, мусю...
Втечу я в нікуди".
Соромно дивитись
В материні очі...
Боляче триматись...
Але ж тіло хоче...
Роки поскитався,
Повернувсь до хати,
Туди, де є мати, -
Тижні доживати.
"СНІД схопив крізь голку
Та вже швидко тану.
Ви пробачте, мамо,
Сина - наркомана..."
Ой, гойдала мати
Ліжечко в кімнаті...
Порожнє гойдала...
Та й серденько встало...
10.10.2008 р.
дораб. 01.07.2009г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137360
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.07.2009
автор: Галина Верд