Відлітає душа в небо
І Суду чекає:
Чи жила вона як треба?...
Чи впустять до Раю?...
Стоять душі у рядочок,
Ніде голці впасти.
Всі до Бога у садочок,
Хотіли б попасти.
Розпочався Суд уранці.
Тиша під дверима.
- Розступіться голодранці! -
Хтось позаду грима.
- Я начальник! І до того ж,
Усі пільги маю,
Щоб без черги йти до Бога,
А потім - до Раю!
Всі галантно пропустили
Душу цю недбалу
І з архангелом Гаврилом
Зайшла вона в залу...
Гріхи довго рахували...
Вже й на небі смеркло...
І без пільг її заслали
До біса, у пекло.
Наказую доньці й сину,
Нехай памятають:
На тім світі - не за чином
Судять та карають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136452
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.07.2009
автор: griffon