А МИ ІДЕМ . . .

.          "Життя  завжди  вперед  іде,
           в  які  тенета  народ  би  не  потрапив."


Падає  мораль.
Міняються  люди.
В  них  відсутній  астрал.
А  завтра,..  що  буде?..
В  наркотичнім  угарі
Живуть  наші  діти.
Кругом  одні  чвари.
Від  чого  радіти?..

...  Падають  люди,
Ніби  вже  трупи.
А  ті,  що  остались
Збираються  в  групи
І  партіями  себе  називають...
А  в  кожної  партії
Свої  інтереси,  -
Брешуть  народу,
Байки  складають  для  преси.
І  л'ють  обіцянки,
Л'ють  ніби  воду...
А  ціль  в  них  одна...
Побільше  украсти,
Вигребти  до  самого  дна
Все,  що  осталось...
Ні,  ні!..
Вони  особливої  касти
Від  них  унікальне
Нам  щось  дісталось...
Вони  ж  "еліта"...
Вони  "від  бога"...
І  як  їх  багато,
Закрили  пів-світа...
І  звідки  буде  нам  допомога,
Коли  настане  для  люду  свято?
Коли?..  Коли?..  Як  їх  багато...

2000  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135723
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.06.2009
автор: Д З В О Н А Р