. "Сліпі ведуть проводирі
Нещасну Неньку-Україну".
Господи!
Ти дав Мойсею важке завдання -
Нещасний народ вивести з дому неволі .
Ти дав йому щонайвище звання -
Стати пророком Твоєї всесильної волі.
І він вперто повів свій народ до мети,
Хоч були зневіра, голод, тяжка дорога.
Та все одно, він мусів до цілі дійти,
Бо це було єдине веління від Бога.
І він прозрів, зібрав всю волю в кулак,
Він сумніватись не дозволив нікому.
Хоч Всевишний сказав, що всі труди ці за так
І йому не дійти до завітного дому...
Мойсею! А хто мій народ поведе
До далекої, світлої мрії-мети...
Хто долю свою на вівтар покладе,
Щоб діти не бігли у далекі світи?
Бо в кожного хата стоїть нині з краю
І в кожного мрія, хоч маленькая, але своя.
Мойсею! Спустися з небес, тебе я благаю!
Боже! Хай буде у цьому воля Твоя!
Народ мій нещасний, збіднів він до краю,
Бо доля його заснула мабуть...
Спаси його, Господи! Ти можеш! Я знаю.
Дай крихту надії і праведний путь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135304
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2009
автор: Володимир Кухарчук