Як жити можна у цім світі
Який насправді вже пропав
Залишились його лиш віті
Коріння зникло, а дарма.
Бо без коріння ми не люди
Живемо ніби в стороні
І ми не знаєм: далі буде?..
Чи скрикнемо лише: «о ні!»
Задумайся хто ти насправді
Заглянь у душу й серце ти
Чи ти признаєшся у зраді
Що скоїв її для мети?
Забув вже свою Батьківщину
Зпозорив славу прабатьків
Задумайся хоч на хвилину
Де сою гідність ти подів?!
Чи не гризе тебе щоночі
Хоч крапля совісті твоя?
Де ти ховаєш свої очі
Коли стражда твоя земля?
Мабуть, тобі вже без різниці
Що сталось в рідній стороні
Закрив себе ти до в’язниці
В якій залишишся навік.
Тобі потрібна лиш сміливість
Сказати: «досить!» сам собі
У тебе є така можливість
Лиш тільки скористай її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.06.2009
автор: УМК@