. "А хто із вас не сумнівався
І проти течії не плив,
Не мучився, не зупинявся,..
Такий напевне і не жив..."
Проривається вірш у свідомість,
Аж кров закипає в жилах...
Руки застигли в судомах -
Я слів зупинити не в силах.
Слова лягають рядок до рядка,
Тривожать розум, збудили уяву.
Але рука... холодна й бридка
Музі рот затуля, тягне руку костляву.
І завжди двобій стає на порозі -
Класти тривожні думки на папір,
Чи може розсипати їх по дорозі,..
Щоб потім не мучив сумніву звір?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133450
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2009
автор: Володимир Кухарчук