Так таємниче дихають тут гори,
Струна Венера ген сумує в самоті.
В задумі Аполлон стоїть навпроти,
Немов їх доля розлучила у житті.
У переливах райдужних шумлять фонтани
І двісті літ сичить відома всім змія.
Весною парк багатий солов'ями -
А в кожного і музика своя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130547
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2009
автор: Критик №1