Ніяких не треба мені зволікань,
Годинник показує сьому.
Моїх попередніх і псевдокохань…
Залишимо в вимірі цьому.
Тепер ти єдиний мій кут і пуста,
І марна є втрата у колі хреста.
А мрійники граються у доміно
І зоряні пасма волосся куйовдять.
Маленькі, але вже вустами вино
Та сьорбають наче… І щастя знаходять
Усюди… Не дихає зрада в лице,
І ревнощі серце іще не хапають
Залізними пальцями. Радує все,
Неначе і справді уперше кохають…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130392
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2009
автор: Надя Чернослив