Мені здалося,
Я почув "Кохаю"!?
Не чую...
Ні, я відчуваю
Усіх цілунків присмак невблаганний
Та жар очей, крізь погляд
Незвичайний...
«Який ти дивний! Геть! Не пробачаю,
Щоразу хочеш тільки сонця!...
Від мене,
Навіть не благай!»
Чому ж так хочу випити до донця
Лише тебе,
Та де ж той рай?
Що душі заплітає, наче кільця
Шалених сподівань, без зайвих мук,
Де мрії наливаються до вінця
І гріють солодом блаженних рук...
Набридло, вже не можу більше
Чекати,
Просто відпусти,
Й сама іди!
Не хочу знати,
За все, за все мене прости!
Бо вже всім тілом відчуваю
Крізь жар цілунків полум'яний злет...
Не відпускай мене!
Благаю!
І п'ю солодких губ
Духмяний мед...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2009
автор: Serg