Нащо тобі цей Божий дар?

Як  угораздило    мене
у  тебе  здуру  закохатись?
Дивлюсь  -    не  швидко  це  мине:
самій  собою  ,  щоб  зостатись.

Тобі  тягар  цей  не  під  силу,
бо  ти  у  хмарах  десь  літаєш.
Тобі  у  небі  там  так  мило:
ти    вільний  -  й  цього  не  бажаєш.

Ти  сам  собі  і  Бог,  і  цар,
і  незнайомі  серця  муки..
Нащо  тобі  цей  Божий    дар...
Щоб  зав"язати  собі  руки?

А  я  з  поламаним  крилом,
з  сльозами  повними  озерця.
Бреду  з  протягнутой  рукой,
щоб  дарувати  тобі  серце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129009
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.05.2009
автор: Н-А-Д-І-Я