Дідусева згадалсь синя кружка,
З криничною холодною водою,
Що із цеберка, де зігнУта дужка,
Що випита спекотною порою...
Напившись досхочу, до стукоту у деснах,
Коли язик примерз до піднебіння,
Не знати ще про ті зрадливі весни,
У нескінченність вірити ще мати вміння...
Згадались теплі вечори бузкові,
А ще смішнючий молочаю слід,
І ті роки, повільні та казкові,
Коли вечеряти гукає дід ...
Коли ранкові зорі відкриваєш,
А захід сонця - свято для малечі,
Коли табличку множення вивчаєш,
І ще гостренькі загорілі плечі...
Згадала все це я, і проковтнула
Важку сльозу в оцю травневу ніч,
І пам'ять свіжа, і нічого не забула,
Бо спогади - це вітер, а життя - це піч...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128905
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2009
автор: Оксана Чадаєва