Хабар

І  хто  придумав  хабар  той  давати,
Хотілось  б  до  слова  мені  запитати.
Це  наше  прокляття,  це  наша  біда,
Тепер  він  повсюду,  це  ж  повна  дурня.

Курпції  центром  є  універ,
Як  можуть  студенти  вчитись  тепер.
Ні  їсти  ні  пити,  лиш  гроші  збирати,
Щоб  тільки,  нарешті,  всі  іспити  здати.

Не  має  вже  совісті  в  тих  хто  бере,
І  так  шкода  мені  тих  хто  дає,
Ну  де  от  поділась  людська  справедливість,
Знакла  і  правда,  й  добро  й  співчутливість.

А  лікар,  як  стандарт  вже  взятку  чекає,
І  байдуже  те,  що  хтось  помирає.
Забули  про  все,  і  свого  Гіпократа,
Якому  ви  клятву  давали  ту  кляту.

А  далі  чиновники  йдуть  й  правосуддя,
На  взятках  жувуть  вони  краще  чим  будь-де.
Хоч  обіцяли  служити  народу,
За  взятки  купляють  людську  вже  свободу.

А  де  ж  поділась  любов  і  довіра,
Чому  вже  не  можемо  жити  ми  щиро.
Щодня  нам  жити  робиться  важче,
Надіюсь  що  зміниться  все  то  на  краще.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128792
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2009
автор: Csander Cage