З жахом жили, жах любили,
Розміняли вже давно,
Ми прозорі, чисті мрії,
На розбавлене вино.
Зелень лісу, радість поля,
Пам’ятаєш Він сказав :
" Не потрібна вам ця мрія."
Й на надію обміняв.
З того часу все холоне,
Кров людська і гнів і міць,
Вкрилась плісенню корона,
Так, не злато це а мідь.
Якщо нам творить буття,
То, що хочете візьміть,
Хай не вічне нам життя,
Та лиш волю залишіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128418
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.05.2009
автор: udzen