[ верба б’є ]

місяць  космосу,  фюрерів,  місяць  квітінь,  
місяць  писанок,  крашанок  після  говінь
і  очищень  опісля  причастя,
ніби  спринтер  так  спритно  і  швидко  пробіг
півдистанції,  так  що  й  хронометр  не  встиг
порадіти  рекордами  щастя,
бо  до  фінішу  далі  і  далі  розлук…
вербну  гілочку  завтра  візьмеш  ти  до  рук
і  наповниться  всесвіт  словами:
«сину  мій,  то  верба  б’є,  а  я  ж  бо  не  б’ю…»
я  сумую  як  птах  у  далекім  краю,
що  не  з  Вами  я  нині  …  не  з  Вами…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126713
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2009
автор: drillinger