Це сонячна стихія почуттів
У вихорі весняного цвітіння,
У просторі незлічених віків,
У задумі всесилля і творіння.
Я трепетом, увінчаним з висот,
Із пуп'янків надії й поривання
Лелію серцем кращу із красот -
Своє омріяне в душі кохання.
Я голубінню простору весни
У пристрасть поринаю, мов в стихію,
Де огортаю поцілунками жаги
Свою кохану карооку МРІЮ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122993
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.03.2009
автор: Оксана П.