* * *
Рибалка молодий спитав
Старого рибака Івана:
– Дядьку, а що таке кохання? Це просто секс?
Старий подумавши сказав:
– Кохання, це як випивка душі.
– Ось зараз на Дністрі сидим,
Тебе охоплює той дим,
Оця незаймана природа,
Той спів, та музика тепла,
Та річка, ранішня роса,
Той перший промінь Воєводи,
Той перший плескіт карася,
І то повітря..., чудеса!
На тебе кинулась краса,
І ти береш пекельну воду,
Вливаєш в себе гріх життя,
Щоби заплакала душа
Від тої висі перед Богом,
Кохання це... це... ці небеса!
– А секс?
– Не знаю, може секс,
То як замучений біфштекс
В “пивнушці”, що воняє потом,
А нам так випити охота
Від того дикого життя,
Від того бруду, від сміття,
І ти дістанеш карася:
Оцю засушену рибину,
І ми з тобою в чарці гинем
Без каяття, без вороття,
І забуваєм на годину
Своє буття – тісне взуття.
Ось так я розумію сину
Різницю в цих двох поняттях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122532
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.03.2009
автор: СИНЕВІР