Коли не кохають,
Я розраду знаходжу в обіймах блудниці.
Коли її подих отруйний я п’ю у холодній ночі
І не можу напитись,
Все те не лякає мене,
Бо я не кохаю.
Коли від солодкого болю вона закричить,
Нічого не спинить мене.
Коли обіймаю я тіло брудне
І не можу зігрітись, хоча весь палаю,
Все те не лякає мене,
Бо я не кохаю.
Таким є життя, коли в ньому птахи не співають.
Та це не лякає мене.
Я боюсь лише темряви смутку,
Коли ходжу по тенетах твоєї душі.
Все мине і минуть почуття.
Та залишиться те, за що не кохають.
20.03.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121642
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2009
автор: Мурмаш