Я просто йду. В глибоку сіру ніч.
Від грубих слів, насмішок і презирства.
Від злих очей, жорстоких протиріч,
Від заздрості, від болю і насильства.
Я йду від горя і розчарувань,
Від вічної тривоги і неправди,
Я йду від гніву, від тяжких страждань,
Від докорів, байдужості і зради.
Я йду одна. І тисячі людей
Мене осудять: «Та вона ж безсильна!»
А я сміятимуся вітром із ночей:
«Можливо й так, але тепер я вільна!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2009
автор: К@труся