Аборт: проблема вибору (есе)

Аборт  (або  переривання  вагітності)  –  це  слово,  яке  зараз  нажаль  ми  можемо  почути  на  кожному  розі.  Проблема  вибору  чи  право  на  вибір?
Як  відомо,  це  є  дуже  важливий  крок,  що  може  вирішити  усю  подальшу  долю  жінки,  що  зважується  на  цю  процедуру.  Виправдати  чи  засудити  таку  людину?  Немає  однозначної  відповіді  на  це  запитання,  бо  дійсно  існує  чимало  чинників,  що  можна  віднести  в  якості  аргументів,  відповідаючи  «так»,  чи  «ні»  аборту.
         Та  за  статистикою,  на  аборт,  в  основному  зважуються  підлітки  у  віці  від  14  до  19  років.  На  що  тільки  не  здатні  ці  незаплановано  завагітнілі  дівчата.  Хтось  намагається  якомога  більше  рухатись  (стрибати,  підіймати  важки  речі),  інші  п’ють  багато  спиртних  напоїв,  треті  роблять  собі  гарячі  ванни,  в  яких  й  раки  зварилися  б,  четверті  підуть  до  бабусі,  що  живе  неподалік  за  «чародійним»  зіллям  –  і  усі  ці  та  багато  інших  дій  здійсняються  в  надії  на  викидень.  Якщо  це  не  допомагає  –  мало  хто  звертається  до  батьків.  І  це  є  ще  дуже  велике  везіння,  якщо  така  собі  Лоліта  натрапить  на  гарного  хірурга,  бо  тоді  принаймні  є  ймовірність  мати  у  майбутньому  здорових  нащадків.
         Ось  уявіть  собі  таку  картину.  Дружня  родина  (мати,  батько,  діти,  домашні  улюбленці)  –  атмосфера  любові  та  злагоди.  Все  в  шоколаді,  чи  не  так?  Та  уявіть  собі  щось  кардинально  протилежне.  Мати,  що  перебивається  на  кількох  роботах,  бо  ніколи  не  мала  змоги  закінчити  навчання,  працює,  щоб  заробити  на  харчування  чи  наразі  на  «живильний»  напій,  від  якого  все  навкруги  стає  таким  пречудовим;  батько,  що  пиячить  чи  (у  ліпшому  випадку)  того  батька  взагалі  немає;  і  діти,  яких  чимдалі  тяжіє  їхнє  буття.
         Юність,  несформований  образ  майбутнього,  фактор  зґвалтування,  нестача  матеріальної  підпори  –  це  є  лише  одні  з  причин  зважання  жінок  на  аборти.
Або,  якщо  такій  жінці  ще  й  підфортило  народитися  й  вирости  у  сільській  місцевості  –  то  взагалі  капець,  бо  накладається  ще  й  такий  параметр,  як  соціальна  думка.  Така  жіночка  ще  з  десяток  разів  поміркує  перш  ніж  народити  байстрюка.
         Хоча,  є  й  такі  жінки,  яким  море  по  коліна.  Тим  більш,  що  завдяки  новому  політичному  курсу  нашої  країни  за  останні  3-4  роки,  народжуваність  значно  зросла.  Хіба  погано  12  тисяч  гривень  за  першу  дитину,  а  народ  вже  й  підрахував,  що  десь  87  тисяч  отримують,  якщо  буде  трійня.  Ось  тільки  ніхто  не  зважає,  що  щоб  отримати  ці  гроші,  вже  й  нерадий  станеш.
         І  все  було  б  добре,  ось  тільки,  все  одно  існують  неблагополучні  сім’ї,  а  страждають  потім  діти.  Чи  ще  гірше:  від  надмірного  вживання  алкоголю  ці  діти  взагалі  можуть  народитися  інвалідами.
         Саме  тому,  аборт  може  розглядатись  як  свого  роду  ласка,  зроблена  як  такій  дитині,  так  і  нормальному  майбутньому  його  матері.  
         Та,  знаєте,  як  то  кажуть,  все  ж  таки,  перш  ніж  засудити  людину,  що  зважилася  на  аборт,  спитайте  себе,  а  як  би  ви  вчинили  на  її  місці.  То  ж  ,  люди,  давайте  поважати  рішення  інших,  залишати  за  ними  право  на  вибір,  та  зрештою  просто  бути  людяними.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120622
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.03.2009
автор: Тамирис