Я квітку чарівну й в душі молоду
Зігрію теплом свого серця,
Росте ж бо вона у веснянім саду
Ромашкою біля джерельця
А поруч вербичка тендітна й струнка,
Аж коси свої розпустила,
Поезія віршів, як плескіт струмка,
Злітає, немов має крила
Всі зіроньки неба для неї горять
Та місяцем ясним надхненно,
Вночі у саду соловейком співать
Я буду для неї невпинно
Навколишній світ весь немов би завмер
Й схиляє до ніг її віти,
Бо голос її поетичних манер,
Як ті весняні ніжні квіти
У небі лелеки летять в рідний край,
Були вони дуже далеко,
На крилах Кохання прошу заспівай
Моя білосніжна лелеко
Я сонечком буду тебе зігрівать,
Плекай лиш Надію і Віру,
Та вірші, що можна над ними ридать,
Пиши нам відверто і щиро!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120078
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.03.2009
автор: Serg