Знову повертаюсь у дитинства світ,
у ті дні щасливі неповторних літ.
у ті дні казкові, сповнені тепла,
де матуся рідна ще жива була...
Ось в моїй уяві хата і ставок,
верби кучеряві, молодий садок...
біля хати мами мальва розцвіла,
заглядає сонях до її вікна.
Над дверми під стріхой ластівки гніздо...
чую голос мами, що затих давно...
Мама коло хати молода така...
очі посміхаються, а сама сумна...
Коси аж по пояс, брови, як шнурок,
а лице рожеве- рози пелюсток...
Мама, рідна нене. Чуєш ти, чи ні?..
Ти всіх мам найкраща, що є на землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119777
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2009
автор: Н-А-Д-І-Я