Роздуми після прочитання книги Харківської поетеси Алі Борщової

Хтось  постарів  за  кілька  днів  -
           Він  бачив  кольорові  щасливі  сни
           Востаннє  у  дитинстві...
                     Аля  Борщова

Для  віку  день  -  лиш  плями  в  білизні
На  лоні  світостворення  в  балансі.
За  млою  тінь  невинна  у  човні
Шукає  світло...  На  невічній  трасі

Життя  спиняє  мить  -  чуже  авто,
А  та  шаленну  швидкість  набирає.
Ми  там  усі  -  НЕВИДИМЕ  НІХТО,
Над  нами  хмари  голови  хитають.

Таможня  літ  шикує  прожиття  -
Одним  творцям  довічне  довголіття.
Працює  Бруд,  всі  кошти  на  взуття,
Але  податки  збільшені  в  Лахміття.

Поетам  біль,  добробут  упирям
Узгоджено  зі  дня  писання  біблій,
А  щастя  краплі  продались  морям  -
Живуть  митці  ,  як  праведні  колібрі.

Рукопис  мрій,  пергаменти  творінь
Для  всього  й  всіх  -  за  всіх  тяжба  печалі...
О,  Господи!  Та  скільки  ж  тих  терпінь,
Чому  юрбою  не  вивчаються  скрижалі?
         22.02.2006  рік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11923
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2006
автор: Володимир Вакуленко-К.