Тихий струмочок,
зелена трава.
З квітів віночок,
небес синєва.
Гарний лісочок,
пташок пісенька.
Ну, чим не рай,
така краса?!
Я хочу. Як пташка
злетіти увись.
Я хочу до хмар молока доторкнутись.
Я хочу повірить
у мамину казку.
Хай мені зробить
хтось таку ласку!
Я знаю, що все це
всього лише міф,
Та в нього вірить
чомусь цілий світ.
І сонце сміється,
і гори ревуть.
Якщо лиш повірить,
і хмари впадуть.
У казку повірить
не всім дуже просто,
А казку знайти –
можна досить легко.
Ти озернись на свій рідний край.
Ти піди у тихий гай.
І ти знайдеш свій рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118771
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2009
автор: Душа лісу