Леді прозора
з посохлими квітами
ніжно тремтіла
білими віями
стояла
не знала
де крила сховати
молила
бажала
себе упізнати
вдивлялась у постать
тонку на воді
тримаючи спогад
про нього в руці
любов відболіла
у світі апатій
усе зрозуміло
пізно лякатись
вже більше не вмерти
та хочеться ще
печаль нескінченну
пролити дощем
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117626
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2009
автор: Laura