Ти образ нічного сну,
Чи правда життя минула?
Ти мрія? Але існуй!
Щоб я життя не забула...
*********************
Чому люблю тебе щоночі
Чуттєво дотиком жіночим?
Волаю криком переможним
У світ холодний і порожній.
У темряві знайшла дорогу,
Як впало світло на підлогу.
Тож віддаю усе, що маю,
За щире і палке: „Кохаю!”
Прошу, не грай у гру жорстоку.
І серце не змивай до стоку.
Бажання б’є болючим током.
Чому обмежив щастя строком.
Мій крик лунає у безодню.
Незвідані путі Господні...
Як далі житиму без сміху?
Той сміх крізь сльози всім на втіху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115721
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2009
автор: Волошина Катерина