Біля кав"ярні затишно і сумно.
Стоїть дівчина в хутрянім манто.
П"є чорну каву у легкій задумі
І дивиться на рух стрімких авто...
Та раптом перший сніг з хмільного неба
Злетів, неначе біле конфеті,
Як відповідь на "треба чи не треба?"
Як безліч крапок у моїм житті.
Безмежність юності, шалену швидкість літ -
Все непомітно поглинають справи.
Стоїть дівчина - молодість і цвіт,
А сніг іде і падає на каву...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114429
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.01.2009
автор: Тамила Синеева