І знову я не сплю цієї ночі
зорі у темряві шукають очі,
та марно дивитись на небо пусте,
де світил не видно- любов там не росте.
І випити б те зілля, від болю,
щоб звільнити крила,відчути свободу,
покинути цю Землю, й не благати долю,
скласти щасливої любові оду.
І дим , що губить мою волю
сьогодні, мабуть , вже не врятує .
І нагадає знову про жорстоку долю
лиш темрява, що за вікном чатує.
І навіщо кричати, коли всі ігнорують?
Навіщо здаватись - одразу вполюють.
Скалічену душу покинуть, полишать ридати.
Лиш ті, хто без серця, не вміють страждати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113583
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.01.2009
автор: Mary