*

Страждай  крізь  сльози  і  сиве  волосся.
Працюй,  мов  скажений,  не  знаючи  втоми.
Пізнай  лишень  штрих,  що  зникає  в  колоссях,
Яких    поростив,  а  вони,  мов  судоми,
Ламають  кістки  твого  кволого  тіла.
І  далі  боротись  тобі  вже  несила.
Беззахисно  ти  споглядаєш  на  Небо,
А  там  лише  птах  розкрив  свої    крила.
…………………………………………………..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112715
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.01.2009
автор: Bodo