Створила кришталеві замки
Із криги стомлена зима,
В яких живуть безмовні бранки
Без крихти щирого тепла
У цих запірках стрій панує,
Безликий потойбічний лад.
Бо не бентежить, не турбує
Приречених жильців уклад
Ніхто не будить того люду
Воно й не дивно, бо не спить
Народ, що завжди йде в нікуди,
В холодну, б́айдужу блакить
Між душ запущених іржавих
Серед високих веж чужих
В пустій, покинутій державі
І ми живемо в замках тих…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112678
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.01.2009
автор: Digital Angel