Ким бути ?
Виросту закінчу школу-
Треба далі вчитись
Але де ?- Професій море-
Як не помилитись?
Тато їздить на завод -
Він –фрезерувальник...
Робить до сьомого поту.
Але платять мало.
Мама в мене – медсестра.
(Двадцять років стажу).
Поїхать не спромоглася
На каурорт ні разу.
Тьотя Оля – за прилавком.
Хоч.насправді.- музикант.
В нас не ціняться таланти –
Ліпше.кажуть торгувать.
Дідусь радить: -Може підеш.
Як я – агрономом?
Від зорі там до зорі
На повітрі в полі...
А бабуся йому гнівно:
-Що ти тямиш.діду?
Чи сьогодні ж на селі
Агроном потрібен?!
Колгоспів нема давно.
Фермери там справні:
Кожен собі –агроном.
Тракторист.бухгалтер,
Ну.то хто ж мені підкаже –
Куди тут повернеш ?..
Мабуть піду в депутати .
Там.кажуть. найлегше.
Старша сестра-хитрувато :
-Шукаєш.де легше?!
Туди йти то треба мати
Голову на плечах!
Я розсердивсь – просто жах-
Відповів їй злісно:
-Не макітра ж на плечах.
А голова.звісно!
Ну й сімейка ж – „золота” –
Жди від них поради....
Краще напишу листа
У Верховну Раду...
Почну отак по порядку:
-Пише Ілько Стрига...
Розтлумачте мені так.
Щоб було „до шмиги”...
Який мені вибрать фах.
Щоб потім не каятись.
Щоб купатися в грошах
І щоб жити радісно...
Одіслав ... і з дня на день
Відповідь чекаю...
Там – достойніші з людей –
Щось м удре нарають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112435
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2009
автор: кицько