Как выяснилось, эта вещь на украинском звучит куда...естественнее, чем "в оригинале") Отдельное спасибо Oeri за редактирование :)
Сидим і п'єм валеріану.
Сидим і п'єм.
Друг, подруга, я.
На котрій пігулці варто зупинитися? -
Запитую себе. А потім подругу, друга.
Вони мовчать.
Сидим і п'єм валеріану.
Сидим і п'єм.
Телевізор беззвучно працює,
відображаючи приблизно те,
що приховано за шторами.
Ми прагнемо переконати себе у цьому,
тому нам було простіше увімкнути спочатку телевізор.
Крім того, ніхто не пам'ятає, як він увімкнувся.
Ніхто не знає, що він увімкнений.
Ми позбавили його влади,
хоч йому й все одно.
Нам теж все одно.
Сидим і п'єм валеріану.
Сидим і п'єм.
Єдину річ,
котру не хочеться поетизувати.
На якій пігулці варто зупинитися?
Сидим і п'єм валеріану.
Сидим і п'єм.
Вона закінчилася –
відгукується друг.
Подруга мовчить.
Вона випила більше за всіх,
і тому не говорить, що думає.
Я у свою чергу відвертаюся
і читаю книжкову полицю.
Через невизначений час застаю, як подруга, друг
дивляться один одному в очі, з цікавістю
розглядаючи своє відображення.
Такого я ще не читав.
Мені доводиться робити теж саме з дзеркалом.
Це припиниться, коли
будильник подасть нам знак,
щоби ми непомітно перебралися
на іншу квартиру,
доки від нас не залишаться віддзеркалення, тіні.
На якій пігулці варто зупинитися?
Хто б міг подумати, що ми прагнули саме до цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112009
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2009
автор: Al Panteliat