Я намащу на вічність прошарок Ісуса
Свою душу злочинно додам в бутерброд
Пиво часу хильну, витру правду на вусах
Закопаю цей мікс у колекторний рот
Все святе тихо з’їсть кислота мого шлунку
На сумнівні склади перетрощить любов
Організм щось відтворить дурного ґатунку
І направить до мозку безсилих дібров
«От і муза!» - нейрон не впізнає підробки
І підуть секонд-хенди поезій у світ
Недолугий продукт черепної коробки
Негативних емоцій оголений дріт
Може краще нап’юся з брудного болота
І порушу основи і буде ніштяк
Щоб усе надчудове не пхати до рота
І у всесвіт з себе не витрушувать шлак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110273
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.01.2009
автор: Мирхо