Я уві сні чи наяву?
Мені розплющили долоні,
Мені сказали я живу,
Приставивши курок до скроні.
Мені сказали дихай так,
Щоб чули всі,хто є довкола,
Мені давали їсти мак,
Мені здавалось, що чудово...
Мені сказали всі симптоми,
Без крові, сліз та зайвих фраз,
Мені дали щось від утоми,
Мені здалось я водолаз...
Заборонили назавжди,
Забути скарги наказали,
Не даючи мені води,
Звеліли пити, я упала.
Без жодних дотиків підняли,
Не стрималась і засміялась,
Вони того не вимагали,
Вони мовчали,а я гралась...
Я в темноті немов прозріла,
При світлі я була сліпа,
Вони дивились й говорили,
Я знала мову, не слова...
Я розуміла лише звук,
Що ніби скальпель прорізав
Моє нутро, до моїх рук,
Хтось дріт підступний під’єднав.
А в ньому безлічі картин,
Потік із спогадів і знань...
Упало декілька краплин.
Не було жодних сподівань...
Мені лиш натякнули мляво
Навіщо, скільки і що далі...
І повернули знов у стадо,
І знову я кручу педалі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106231
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.12.2008
автор: РінатаМангустна