Так я сприймала душу...

Душа  –  це  відзеркалля  почуттів.
Душа  жива,  хоч  з  неї  і  сміються.
Душа  проста,  і  їй  не  треба  слів,
Щоб  зрозуміти  всі  глибини  людства.

Душа  сполохана,  вона  шукає  волі,
Вона  тримтить,  мов  виривається  з  грудей,
Поневіряється  у  замкненому  колі,
Щоб  осягнути  почуття  людей.

Душа  стражда,  та  їй  не  треба  спокою,
Вона  завжди  літає  в  небесах,
Душа  народжена,  щоб  бути  одинокою,
Щоби  самій  собі  обрати  шлях…

2003  г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105105
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2008
автор: Настя Меган