ВСЕ ЦВІТЕ, БУЯЄ, ЯК У КАЗЦІ

ВСЕ  ЦВІТЕ,  БУЯЄ  НЕМОВ  У  КАЗЦІ
Вже  йде  до  нас  паска,  ясен  місяць    травень,
Молиться  день  до  Пречистої  зорі.
Виросли  по  коліна  в  росах  трави
І  зацвів  батьківський  горіх    у  дворі.
 Вже  сад,  так  рясно  зацвів  при  дорозі
А  червона  калина  біля  воріт.
Травень  підкрутив  вуса    на  порозі,
Як  до  батька  лечу    у  дитинство  світ  .
Вже  сонечко  усміхнулось  край  вікна
Ластів'ята  в'ють  гніздечко  у  стрісі.
Вийшла  у  садочок  красуня    весна
Заврунився  листочок  на  горісі.
Пахне  на  подвір'ї  ліловий  бузок
У  квітнику  троянда  немов  сонце.
Вдихаю  п'ятизірковий  цвіт  -    квіток
Зорю  птахом  у    небесне  віконце.
Все  цвіте,  буяє  немов  у  казці  ...
Батьківська  хата    у  розмаї  вишні.
Прийшла  рано  весна  у  божій  ласці
Благословить  труд  сівача  -  Всевишній.
Сонце  п'є  від  спраги  воду  з  джерела
І  зарум'янило  у  весни  щічки.
А  тато,  як  птах  розправив  два  крила
Працює...  і  сіє  добро  до  нічки.
Посадив  тато  картоплю  в  рядочок,
 Щоб  було  все  красиво,  як  у  казці.
Мама  садить  зелений  огірочок,  
Щоб  помідори    росли  в  божій  ласці  .
Я  заблукала  на  хмарці  у  небі
Сиджу  і  дивлюся    на  батьківський  рай.
Муркочу  ,як  кіт...  ніц  мені  не  треба  -
А  Цвіте  весна  навкруги  місяць  май.
А  на  клаптику  землі  біля  хати
Цвіте  чорна  смородина,  малина.
А  завтра  поїде    у  поле  тато
А  за  ним  працювати  вся  родина.
За  дужими  плечима,  ще  дитина...
Всі  мене  люблять,  всміхаються  мені.
Щебече,  співає  пісні  пташина
І  дарує  мить  щастя  моїй  весні.
Я  була  немов  дитина  в  колисці
Росла,  як  квіточка  лілія    в  саду.
Слухала  пташку  на  зеленім  листі
Сплітала  вінок  на  вроду  молоду.
Мама  дерева  кущі  побілила
Білить  хату,  щоб  сяяло,  як  в  небі.
На  образи  рушники  прикрасила    
Мов  святих  обняв  ангел  -  білий  лебідь.
Прийшов  знову  місяць  травень  до  села,
Всі  працюють  від  старого  до  малого.
На  ясені  птах  розправив  два  крила
Веде  у  поле  до  дуба  старого.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

О  БОЖЕ,  ДАЙ  КРАСИВОЇ  ОСЕНІ!

О  Боже  ,  дай  красивої  осені!,
Щоб  світило  сонечко  наді  мною.
Пречистого  неба  -  неба  просині
Хай  цвіте  мій  листопад  -  квіт  весною!.  

Я  впаду  кленовим  листям  до  землі
Час  зітре  у  порух  красу  тополі.
І  назавжди  згасне  сонечко  в  імлі
Зів'януть  найкращі  квіти  у  полі.

Дякую  Боже,  за  кожен  крок  життя!
За  подих,  що  наповняв  у  легені.
Що  подарував  прекрасну  -  мить  життя
Відкривав  зоряні  світи  -  в  іменні.

Я  люблю  життя,  як  шумлять  тополі
Музику  водограю  ,    сині  плаї.
Коли  колосяться  жита  у  полі
В  стоголоссі  ,  як  щебечуть  солов'ї.

Я  люблю  ,як  цвітуть  мальви  під  вікном
Райський  сад  :  яблуні,  груші  та  вишні.
Як  світає...  сходить  сонце  над  селом,
Як  засіває  квіти  на  землі  Всевишній  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2024
автор: Чайківчанка