“Уривки з марсіанських щоденників”.

                                                                     250-Д                    

“...  I  come  back  fighting.
My  weapons  are  so  shiny.
The  Great  Martian  Desert  saw  my  return.

I  want  to  go  home  now
but  somebody’s  calling  me.
The  driver  of  a  MWMIK  is  honking  his  horn…
P.S.:  …and  off  I  go!”

                                               ***            250-С
“  ...Я  краще  згину  в  боротьбі
аніж  довічно  тлітиму  у  рабстві.
Мій  бій  запеклий  і  вогнетривкий  -  
від  надр  земних  до  крил  космічних  станцій.

                                               ***            250-М
“...Мої  діти
по  той  бік  орбіти,
син  і  дочка  -  ранні  пташки.

Небесами
відстань  між  нами,
відміряна  точка  у  різні  боки.”


                                                             ***    252  -Д
“...Я  упаду  в  рудий  пісок,
висмоктуючи  кисень  зі  скупої  атмосфери,
і  виглядатиму  пташок,  
що  зявляться  от-от  на  захист  неба.

І  от  я  вже  у  їх  рядах,
а  за  горою  рідна  хата  -
камінні  стіни,  металевий  дах
і  одинокий  дуб  листатий.
Мій  друже,  Дубе,  подивись!
Це  я,  твоя  сестра,  Калина.
Ти  вистояв!  Глибоко  в  червону  твердь  уріс.
Тут  ти  свій,  а  не  чужинець...”

                                                 ***            252-М
“На  порозі
 стою  і  не  в  змозі...
щось  шепочу,  летять  ластівки.

Ластівочки!
До  сина,  до  дочки
я  не  в  змозі  летіти;  не  в  змозі  туди!”

                                                                   ***          252  -  С
“...  Мальовничі  хутори  жовтих  долин,  
електростанції  в  сухих  каньонах,
працівники,  виробники  товарів  і  машин
усе  і  всі  беззаперечно  хочуть  волі!  
Золото  шукати,
граніт  довбати
ніхто  не  хоче,  
а  хочуть  вони
весною  коло  хати
квіти  саджати
і  на  столи  стелити
лляні  скатерки...”

                                                                   ***      255  -  М
“  ...  У  небі  рожевім
зійшлися  в  двобої,
Один  із  них  -  
Мій  син...
Син  титанів
Зализує  рани,
Іде  переможцем  
По  кручах  твердих...”

                                                                       ***      255  -  Д
“...This  place  is  so  hostile.
It  burns  them  entirely.
It  tried  to  burn  me  when  I  was  born.

I  fight  for  my  garden  
as  a  true  survivor.
The  battle  continues  but  I’ve  already  won!
                                                         P.S.:          …And  here  I  am!”
         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2024
автор: PersephoneNeit