Присвячується селу Комарівка, що на Черкащині.
Село чарівне, мальовниче,
Що Комарівкою зовуть
З дитинства спогадами кличе -
То ж вирушаю в дальню путь.
Вузенька річка обміліла,
А береги - в очеретах,
Ген, вдалині вже засиніли
Поля волошками в житах.
Джмілі дзижчать в похилих травах -
Беруть октави голосні.
Стрибають жабки у отавах
І кумкотять свої пісні.
Повільно, впевнено крокує
Дзьобатий чорногуз в полях.
На здобич вправно птах полює,
Бо у гнізді чека сімʼя.
Зелені луки конюшини
Умились росами зрання.
Босоніж по вузькій стежині
До хати поспішаю я.
Зачинені старенькі ставні
І хата, ніби сирота,
В обіймах яблунь дуже давніх.
Під тином мальва зацвіта…
І ніби не було тих років,
Та півсторіччя вже спливло…
В дитинство до своїх витоків
Поїхать хочеться в село.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2024
автор: Покровчанка