А я весни відчула поцілунок –
солодко-те'рпкий і такий жагучий,
спила до дна я цей весняний трунок.
А він розливсь по тілу благодаттю,
немов Всевишній сам його налив
й зі мною чари ці весняні спив.
А я збирала нектари' весня'ні,
впускала в душу голубу блакить,
зелом наповнювала чакри всі і чани.
А я весною відігрію душу,
яка схолола в полум'ї війни,
ти, веснонько, міцніше обійми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А