Устами дитини
Мама – не приховуєм,
Найдорожча в світі.
Родить нас, виховує
І в зимі, і в літі.
Тепле вона сонечко!
Квіточка строката!
Калинове гронечко!
Пташечка крилата!
Пригорне завзятенько
До свого серденька –
Олю, Гната, Златоньку.
Добра вона – ненька!
Борщ зварить, вареники
Та узвар із сушки,
Казочку письменника
Піднесе до вушка.
Одяг, що забруднений,
Випере руками.
Погляд, що загублений,
Вичистить устами.
Подарує іграшку,
Олівці, альбомик.
Дасть собаці кісточку,
Вичистить хороми.
Справить день народження
Доні, сину з татком.
Правила поводження
Вивчить із малятком.
І допоки житиме
На землі, без спину
Віддано любитиме
Рідну їй дитину.
Роду предків мовою
Дяку їй віддаймо.
Бути їй здоровою
Щиро побажаймо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)