Минула осінь. Більш нема.
Пішла вона від нас.
Прийшла натомість вже зима,
Настав зимовий час.
Вже де-не-де лежить сніжок,
Який запорошив,
Всю землю, і дахи хаток,
Дерева теж укрив
Собою так, як і торік.
Приходить же зима
До нас всіх в пору цю щорік,
Неначе крадькома.
Уже відчутний морозець
Пощипувать почав,
Адже теплу прийшов кінець,
Його вже час пропав.
Проводимо найбільший час
В цю пору ми в пітьмі,
Яка вкрива все вколо нас,
Але за це зимі
Ми не висловлюєм образ,
Бо так і має буть,
Бо має бути так щораз,
Коли вона прибуть
Посміє, – кожен рік. В ту мить
Від нас осінній час
Уже іде, й зима спішить
Чимдуж зустріти нас.
Їй особливо малюки
Радіють в нас в ту мить,
Бо можуть гратися в сніжки,
Сніговика ліпить,
Бо саме у зимовий час
Приходить же щорік
Різдво до кожного із нас,
А також Новий рік.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2024
автор: Євген Ковальчук