Дитя не княже вогких нив

Я  вам  про  мрію  розповім-    
Та  ви  на  стійте  навтьоки!
На  пів  прихильне  до  степів
Блакитне  око  сльоз  не  п’є!
Що  надималось  навідріз  
В  думках  і  повзало  між  трав,
Прийшло  в  захоплення  пухке,
Як  лис  на  стовбурі  вільхи.

Дитя  не  княже  вогких  нив
До  Неба  лобом  притулись,
Пізнавши  велич  у  сови,
Високий  дух  переведи.
Як  коник  довгої  доби
До  павутинки  причепись,
Щоб  розчинитися  між  хмар
Допоки  дощ  з  під  Неба  ллє…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2024
автор: bloodredthorn