Цвітуть жоржини у саду. Цвітуть жоржини.
А дощ дрібний іде весь день. То осінь плаче:
Жоржин краса, на жаль, ламка і швидкоплинна.
Вони, мабуть, наступний ранок не побачать.
Життя людей мені нагадує жоржини:
Воно не вічне, як ці квіти біля хати.
Ми вмерти можемо за лічені хвилини,
А на майбутнє планів маємо багато.
Темніє. Вогко. Дощ січеться безупинно.
Повільно падають з гілок важкі краплини.
Проснувся вітер у кущах. А біля тину
Холодним полум"ям горять мої жоржини.
серпень, 2014 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2024
автор: Leskiv