* * *
Не попали мене із дронами на кухні.
Я їх збираю тільки для душі,
Щоб вороги зашкірились на кутні,
І розпізнати їх не зміг би й ШІ.
Це просто, як вареники ліпити
Або почаклувати над борщем.
У кожного із нас є місце битви
З незламності закаточним ключем.
Тож ворогам повік не здогадатись,
Яка у нас для них є новизна.
Ми скрізь сьогодні вічності солдати,
Хоч в душах наших мир, а не війна.
Б'ємось ми не за славу, а за сутність
Життя на цій землі попри біду.
Не попали мене із дронами на кухні,
Я ними годуватиму орду.
19.01.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2024
автор: aleksgun