ДАЙ БОЖЕ, В МИРІ ЖИТТЯ ПРОЖИТЬ!

А  життя  всього  лиш  коротка    мить
В  ньому  є  все  -  смуток  і  радість.
О,  Дай  Боже    в  мирі  -  життя  прожить  !,
Щоб  зустріти  глибоку  старість.

Живи,  твори  -  не  думай  про  завтра!
Вдихай  в  груди  -  небо  голубе.
Гори  душею    палай,  як  ватра!
Хай  у  радості    -  душа  живе.

А  життя,  це  подарунок  Бога
Не  всім  дано  зустріти  весну.
Веде  нас  у  даль    -  земна  дорога
Сонце  в  надії  будить  від  сну.

Здається  ще  вчора  цвіла  весна
Волошками  в  золотих  житах.
А  нині  засріблилась  сивина  
І  жовтий  лист  злетів  наче  птах.
     
Заходить    сонце  вже  в  тихий  вечір
Золоту  печатку  ставить  час.
Роки  листям  упали  на  плечі
Життя,  як  золота  осінь    для  нас.
-----    2--------

А  життя  всього  лиш  коротка  мить
В  ньому  є  все  -  смуток  і  радість.
Дай  Боже  дерево  життя  зростить!,
Щоб  зустріти  глибоку  старість.

Живи,  твори  -  не  думай  про  завтра!
Вдихай  у  мить  -  небо  голубе.
Гори  вогнем  і  палай,  як  ватра!
Хай,  як  вишневий  сад  -  життя  цвіте.

А  життя,  це  подарунок  Бога
Не  всім  дано  зустріти  весну.
Веде  нас  у  даль    -  земна  дорога
Сонце  в  надії  будить  від  сну.

А  здається  вчора  цвіла  весна
Розквітав  мак  червоний  в  полі.
Роки  сріблом  вінчає  сивина
Небо  пише  книгу  життя  долі.

Заходить  сонце  у  тихий  вечір
Ставить  золоту  печатку  -  час.
Золотом  роки  упали  на  плечі
Життя,  як  золота  осінь    для  нас.
                     


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2024
автор: Чайківчанка