З Неба Бог лиш споглядає,
Мир й любов нам посилає.
Ми чомусь це не цінуєм,
Бісиків своїх годуєм.
Грому просимо у Бога,
Лихоліть і перемоги,
Та до Бога всі дороги
Позабуті , недосяжні.
Ми ліниві та поважні.
Сад духовний недосяжний.
Лиш животик набиваєм
Й ротик, ротик розкриваєм.
Ми воюєм без причини,
Мов барани, хто ж нам винний.
Ми годуємо не тих,
Там де ми чомусь наш гріх.
Щоб війни більш не було
Ти чини лише добро,
Ці еліти давно зайві,
Ці закони нелюдські,
Постанови незаконні,
Тому дії всі тут марні.
Все як пил здмухне життя,
Жде жидів лиш забуття
І не буде каяття.
Все від Бога і до Бога.
Лиш коханню тут дорога,
Все добро і для добра.
Божа воля,
Воля Бога.
То ж кохай,
Бо то від Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2024
автор: oreol