Знову Сонце ясне сходить,
Місце в Космосі знаходить.
Промені мов лева грива,
В них тепло і в них же й сила.
Як красиво, як красиво.
Мов той лев проснувся зранку,
Мов маленьке левенятко,
Що все більшим знов стає,
Посмішка небес встає.
Куля сяє зранку в небі,
Птаха піснею стрічає,
Радість в просторі літає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2024
автор: oreol