Вечір в тишині спадає,
Опускається ніч з небес.
Вітер наче повітря долає,
Починається час чудес.
Миготять ліхтарі невпинно,
І так шумлять двигуни авто.
Силуети людей тільки видно,
Які підіймають комір пальто.
Від вітру обличчя ховають?
Чи бояться вони ліхтарів?
Тільки ці силуети знають,
Що страшить їх у цій порі.
Спішать кудись безупинно,
Все біжать, метушаться вони
І виглядають всі так рутинно,
Наче були силуетом завжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2024
автор: Олеся Глива