приємна втома накотилась до спини
від праці, й затопивши грубку на ніч
сидіти й слухати, неначе у тумані,
закінчивши почате, без війни,
але з бокалом білого "Barocco",
як наче радіо потріскує вугілля,
і голки іскор пролітають біля,
та ще й когось згадати ненароком.
коліна обійнявши, пустоту,
неначе в космосі відчути, шум тополі
почути, і згадати час поволі,
що не повернеться, а потім тугу ту
спихати довго й марно на Морфея,
а закімаривши усе ж під ранок трішки
впиватись міцно пальцями у ліжко
й тривожно прокидатись- де я, де я?
пройде і це, і піде біль туди,
де відповідь приречено зникає,
де є пітьма і світла там немає,
і не питай ні звідки, ні куди.
Лежи і відчувай- росте трава
крізь хату, крізь дрова і попри тебе,
все згідно чиїхсь планів і стратегій,
кругом трава, розкидані слова
в щоденниках, у пам'ятних речах,
у зошитах з віршами, у записках,
касетах і пластинках на поличках,
у грамотах, медалях. Помічай
у тиші, вітрі, що здалека прилетів,
у всьому, що тебе ві сні чекає,
у парусі, у морі, крику чайок,
у музиці, що лине, чари ті.
В обійми ночі віддавайсь до забуття.
звільняй, даруй, давай йому дорогу
і місяцем, і сонцем будь для нього,
кохай!
одне дається лиш життя...
18-23.03.2024р.
дачное
приятная усталость для спины
от трудотерапии перед сном, чтоб
закинув в печку дров, сидеть, закончив
все начатое, слушать без войны,
но с молодостью белого вина
как радио потрескивают угли,
выстреливая розовые иглы.
о ком-то ненароком вспоминать,
обняв колени, слушать пустоту,
пронизывающую космос и деревья,
перебирать, по памяти, все время,
прошедшее, идти, идти ко дну
воспоминаний.
долго засыпать.
и падать, падать. медленно спускаться
и от чего- то резко просыпаться,
ощупывая пальцами кровать.
пройдет и это, боль уйдет туда,
где кружатся вопросы без ответов,
где тьма не конкурирует со светом,
не спрашивай откуда и куда,
лежи и чувствуй, как растет трава,
сквозь дом, тебя, по позвонкам ступеней,
отталкивая книги и поленья,
везде трава, разбросаны слова
по полкам, черепкам, по дневникам,
по школьным записям, стихам в тетрадях,
по грамотам и памятным наградам,
кассетам и пластинкам.
извлекай
из тишины, из ветра, из всего,
что ждёт во сне: из шорохов и вёсен,
из океана, паруса и вёсел,
из музыки звучащей, волшебство.
в объятьях ночи страстно ворожи,
пускай она скользит, кричит, несётся.
будь для нее и месяцем, и солнцем,
люби!
одна дается только жизнь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: О.В.Рожко